Репутація не врятує від обтяжуючої при ДТП обставини сп'яніння, - ВС

11.09.18 01:05
Автор: Legalans.com
Перебування особи у стані навіть легкого алкогольного сп’яніння не можна не враховувати при призначенні покарання. Такий висновок зробив ВС в постанові №484/3291/16-к

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

29 травня 2018 року м.Київ справа №484/3291/16-к

Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — БУЩЕНКА А.П.,
суддів: ГОЛУБИЦЬКОГО С.С., МАРИНИЧА В.К.—

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16.05.2017 щодо

Особи 6, Інформація 1, уродженця смт Доманівка Миколаївської області, жителя Адреса 1,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу.

Обставини справи

1. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області вироком від 16.02.2017 визнав Особу 6 винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує

транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин:

12.03.2016, близько 14:40, Особа 6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керував технічно справним автомобілем та рухався по сухій асфальтованій проїзній частині по вул. Одеській у м.Первомайську в крайній лівій смузі зі швидкістю близько 70 км/год, тоді як максимально дозволена швидкість у населених пунктах — 60 км/год. У цей же час пішохід Особа 7 почав перетинати проїзну частину вулиці в невстановленому для цього місці, рухаючись зліва направо по ходу руху зазначеного автомобіля. Водій Особа 6, порушивши пп.«б» п.2.3, пп.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху, яку він міг заздалегідь виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, хоча мав таку технічну можливість, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода Особу 7. У результаті дорожньо-транспортної пригоди Особа 7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер 18.04.2016.

2. Суд першої інстанції засудив Особу 6 до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами та на підставі ст.75 КК звільнив засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки. Окрім того, суд виправдав Особу 6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК, — «Залишення в небезпеці». Також суд стягнув з Особи 6 на користь потерпілої 148159 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

3. 16.05.2017 Апеляційний суд Миколаївської області вирок суду першої інстанції залишив без змін.

4. У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених пп.1 і 3 ч.1 ст.438 Кримінального процесуального кодексу, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5. На його думку, апеляційний суд допустив порушення ч.2 ст.419 КПК: не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора, не навів переконливих мотивів для їх спростування та не зазначив підстав для відхилення доводів прокурора.

6. Також прокурор вважає, що апеляційний суд не перевірив і не спростував твердження сторони обвинувачення щодо безпідставності застосування до засудженого ст.75 КК. Тобто, на думку прокурора, апеляційний суд не врахував, що злочин є тяжким, Особа 6 скоїв його за обтяжуючої обставини — перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, а також того, що своїми протиправними діями засуджений позбавив людину життя, яке є найбільшою соціальною цінністю.

Оцінка Суду

7. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити, обговоривши наведені в скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану скаргу належить задовольнити з таких підстав.

8. На підставі ст.370 КПК ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

9. Зважаючи на приписи ст.419 вказаного кодексу, суд апеляційної інстанції зобов’язаний

проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права; при залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.

10. Відповідно до стст.50, 65 КК особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом’якшують і обтяжують.

11. Цих вимог закону апеляційний суд при перегляді вироку щодо Особи 6 належним чином не виконав.

12. За матеріалами кримінального провадження, прокурор на вирок місцевого суду подав апеляційну скаргу, в якій, навівши конкретні доводи щодо м’якості покарання, просив апеляційний суд скасувати оскаржене рішення в частині обраного покарання і постановити новий вирок, яким призначити Особі 6 реальне покарання без застосування ст.75 КК.

13. Проте апеляційний суд переконливо не спростував усіх доводів, наведених стороною обвинувачення. Як видно з ухвали цього суду, в ній, всупереч ст.419 КПК, не зазначено ґрунтовних мотивів та підстав, з яких апеляційну скаргу залишено без задоволення.

14. Погоджуючись із рішенням місцевого суду

про можливість звільнення Особи 6 від відбування покарання з випробуванням, суд апеляційної інстанції формально послався на дотримання загальних засад. При цьому суд не врахував, що засуджений скоїв хоч і необережний, однак тяжкий злочин, наслідком якого стала смерть людини. Окрім того, апеляційний суд вирішив, що обставини скоєння злочину та бездоганна репутація засудженого дають змогу не зважати на таку обтяжуючу обставину, як скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

15. Суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду і вважає, що перебування засудженого у стані навіть легкого алкогольного сп’яніння не можна не враховувати при призначенні покарання, адже, керуючи автомобілем у нетверезому стані, Особа 6 грубо порушив ПДР, що призвело до тяжких наслідків. Уникнення особою реального покарання за таких обставин негативно вплине на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності дотримуватися ПДР.

16. З огляду на викладене доводи прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали та м’якості призначеного засудженому покарання Суд визнає прийнятними.

17. Допущені порушення закону тягнуть за собою скасування ухвали щодо Особи 6 з підстав, передбачених пп.1, 3 ч.1 ст.438 КПК, та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

18. Під час нового розгляду апеляційний суд повинен ретельно перевірити наведені в апеляційній скарзі доводи прокурора, належно оцінити тяжкість
злочину та всі обставини

вчинення правопорушення, які впливають на визначення заходу примусу, і ухвалити рішення, яке відповідає ст.370 КПК.

Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, п.4 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, ВС

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16.05.2017 щодо Особи 6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Джерело: ЗіБ
Читайте также
Авторизация на сайте

Напомнить пароль
Запомнить
Регистрация
Календарь событий
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: